Заслужений народний ансамбль пісні і танцю «Колос»

Друзі з німецького Люхова

Окремою сторінкою літопису ансамблю «Колос» стали відносини, які склалися із представниками общини німецького міста Люхова. їх започаткувало запрошення німецькою стороною українського ансамблю, популярність якого велика серед фольклорних колективів Європи. У надісланій телеграмі пропонувалася досить напружена програма концертів.

Художній керівник ансамблю «Колос» Олександр Огороднік від імені колективу щиро подякував за запрошення й розпочав підготовчу роботу. За деякий час все необхідне було зроблено, вже позаду клопоти з візами, і ось творчий мистецький гурт долає на автобусі чималий шмат відстані автомобільними магістралями.

Учасники ансамблю в Берліні. 2001 р.

Зрештою, поїздка чудовими автобанами Німеччини не була втомливою. За вікнами розкривалися цікаві пейзажі, картини побуту громадян зарубіжних країн. Всюди видно добре доглянуті території населених пунктів. Справляє приємне враження, особливо на тих, хто дотичний до дорожнього руху, як чітко виконують законослухняні німецькі громадяни правила, з повагою тут ставляться до своїх колег, що за кермом. На запитання перекладача, функцію якого у перших поїздках виконувала Наталія Огороднік, завжди місцеві жителі давали вичерпні відповіді, виявляли всіляке сприяння.

Нарешті — й територія Німеччини, що йменується Нижньою Саксонією, на якій знаходиться місто Аюхов. Це північний захід країни. Межує територія із Нідерландами, омивається Північним морем. Адміністративно у територіальну одиницю Нижня Саксонія входить колишня прусська провінція Ганновер, землі Ольденбург, Шаумбург-Ліппе та інші, які поділені на округи. Вирізняється Нижня Саксонія розвинутими промисловими центрами, підприємствами гірничодобувної, металургійної, хімічної промисловості та інших галузей.

Ця земля досить густо заселена. Майже всюди обабіч автодоріг розкинулись чепурні містечка, окремі будівлі. Основна маса мешканців, понад дві третіх, сконцентрована у містах.

І ось дорожні знаки вказали, що автобус із учасниками ансамблю вже в місті Люхові. На в’їзді артистів тепло зустріли керівники міста. Тут вперше познайомилися із статним, підтягнутим і водночас, як згодом виявилося, добрим душею віце-бургомістром Гансом Науманом. Уже під час першої зустрічі він справив на учасників ансамблю надзвичайно приємне враження. Опісля Ганс Науман супроводжував ансамбль, спілкувався із його членами. Він подбав про розміщення учасників у спеціально облаштованому приміщенні, забезпечував необхідні побутові умови. У розмові засвідчив не тільки знання про місто, але й історію свого краю. Він захоплююче оповідав про давньогерманські племена, виділяючи саксів, які ще в IX столітті мали записи звичаєвого права, так званої «Саксонської правди». Навіть після завоювання їх франками сакси зберегли свою самобутність, що відображена у великій кількості легенд, переказів, у назві династії германських королів Священної римської імперії.

Віце-бургомістр німецького міста Люхова Ганс Науман (справа) вручає Олександру Огородніку подяку за чудові концерти.

Олександр Огороднік у відповідь розповів про давню українську державу — Київську Русь, яка теж мала майже у той самий час збірник норм права, який увійшов в історію під назвою «Руська правда» і його складовою частиною була «Правда Ярослава», яка записана за часів правителя давньокиївської держави Ярослава Мудрого.

Ганс Науман своїми діями засвідчив себе як переконаного прихильника самобутніх культур народів. Він продемонстрував любов до українського ансамблю. Бував майже на всіх концертах колективу, супроводжував в інші міста. Він організував поїздку ансамблю «Колос» у столицю Федеративної Німеччини

— Берлін, організував там декілька концертів, у тому числі в одній із військових частин Бундесверу. Символічно, що частину концерту німецьким військовим запропонували українці, у другій — виступали учасники німецького ансамблю повітряних сил і завершили символічною спільною художньою сценою, у якій брали участь артисти обох сторін.

Артисти «Колоса» оглядають військову техніку однієї із частин Бундесверу. Німеччина. 2001 р.

Щирими вболівальниками «Колоса» стали інші колеги Ганса Наумана. Так, палкими прихильниками ансамблю зарекомендували себе Барбара й Ернест Штельте. Вони не тільки розміщували в своїй домівці учасників ансамблю, а й всіляко їм допомагали. Із нинішніх друзів ансамблю цікавим співбесідником виявився пан Отто. У роки Другої світової війни він чотири роки був у радянському полоні. Пригадує і милосердя, і жорстокість, однак душа його не зачерствіла. Нині він переконаний прихильник української культури.

Особливо теплі стосунки склалися в Олександра Огородніка й інших членів художнього колективу із німецьким громадянином Петром Чорним. Українець за походженням, він ще з повоєнних років проживає в Німеччині. Опікується він інвалідним спортом. Часто буває на різних імпрезах, масових заходах. Його радість і захоплення колективом ансамблю вилилося у дії щирої підтримки і сприяння. Учасники колективу називають Петра Чорного дипломатичним представником ансамблю на німецькій землі.

м. Берлін. Слово подяки від бургомістра міста. 2001 р.

Таким чином, з першої зустрічі у середині дев’яностих років у німецькому місті Люхов між громадянами цього міста й колективом ансамблю зав’язалася міцна дружба. Через пару літ вже німецька делегація, у складі якої були Ганс Науман, Петро Чорний та інші, приїхала на Волинь. Зустрічав їх Олександр Огороднік. Після розміщення в готелі міста Луцька, відбулися зустрічі в Торчині, в міській мерії, на честь гостей організували концерти. Німецькі друзі подарували Торчинській лікарні обладнання, яке привезли з собою.

На урочистостях, приурочених п’ятдесятиліттю «Колоса». У першому ряду: учасники німецької делегації Петро Чорний, Ганс Науман та інші. У другому ряду: Данило Поштарук, Володимир Денисюк, Василь Гей. 2001 р.

У другій половині дев’яностих років, — на початку нинішнього століття майже кожного року влаштовуються щирі зустрічі. Ганс Науман став особистим другом Олександра Огородніка, він часто буває у його сім’ї. Колектив ансамблю удостоїв Ганса Наумана звання почесного диригента. Українські пісні, поруч із його рідними, німецькими, стали його окремою любов’ю.

Саме Ганс Науман виручав ансамбль «Колос» у нелегкий час. Склалося так, що поїздка за межі України на замовних автобусах вартувала досить дорого, а фінансовий стан ансамблю не дозволяв такої «розкоші». Олександр Огороднік на чергове запрошення приїхати до Німеччини відверто розповів, що неможливо виїхати через відсутність відповідного автотранспорту, а замовляти його у приватників не по кишені. Вислухавши це, Ганс Науман лише сказав, щоб зачекали.

Після концерту, м. Люхов, Німеччина. 2002 р.

Й ось дзвінок у Торчин з Німеччини. Задоволений голос друга з Люхова повідомляє, що вирішили допомогти «Колосу» придбати автобус марки «Неоплан». На лише часткове погашення оплати потрібно буде організувати концерти ансамблю. Та визначальним в оплаті стали благодійні пожертви німців.

Нарешті, після марудних митних заморок, автобус прибув у Торчин. Майже десяток літ це^й красивий, із сучасним інтер’єром транспорт слугує ансамблю. Його бачили в столиці нашої держави — Києві, в містах і селах Волині, інших областей. Він перевозив артистів у Шотландію, Італію. Хоча нині його ремонт після такої інтенсивної експлуатації обходиться, як кажуть, у добру копійку, проте автобус на ходу. Одному тільки Олександру Огородніку і невтомним водіям ансамблю відомо скільки сил, енергії, клопотів коштує підтримка належного технічного стану автотранспорту.

Дружба з німецькими друзями із міста Люхова, їх безкорислива допомога сприяють дальшому зміцненню зв’язків не тільки між древнім Торчином і Люховом. Цим вписується ще одна сторінка в дружні взаємовідносини між українським і німецьким народами. Саме з таких кришталево чистих струмків і складається повноводна ріка дружби й взаємоповаги. Отже, культурно — мистецька місія «Колоса» до Німеччини стала помітним елементом глибинної народної дипломатії, пропагуючи неповторне українське мистецтво у світі. І нині німецькі друзі часті та бажані гості в Торчині.

Вручення Олександру Огородніку Почесної Відзнаки Товариства «Україна-Світ» за активну працю в культурній царині із українцями, що проживають за межами України. Відзнаку за дорученням голови Товариства Івана Драча вручає голова обласного відділення Товариства «Україна-Світ», член ради Товариства, начальник управління у справах преси та інформації облдержадміністрації В. Т. Денисюк. 2001 р.

Денисюк Володимир Тимофійович