Заслужений народний ансамбль пісні і танцю «Колос»

Композитор Олександр Огороднік

Олександр Огороднік: «Піснею душа оживає».

Талант Олександра Огородніка розкривається багатьма гранями. Яскравими діамантами його творчості стали написані ним мелодії. Саме невичерпна жага творення спонукала митця^до написання власних музичних творів, які стали популярними. Його збірка творів для народного хору, вокальних ансамблів та солоспіву під назвою «Материнська пісня» вийшла у видавництві «Надстир’я» 1994 року. В передмові він звертається до читача, щоб той прийняв ці твори «на праведний суд». Вже більш як десятиріччя засвідчило життєвість цих пісенних доробків.

Окремі з них стали ніби народними — так міцно й глибоко вони увійшли в повсякденне життя волинян. «Материнська пісня» на слова Йосипа Струцюка написана 1983 року. В ній передана любов й шана до всього сущого на землі, до Матері, її лейтмотивом стали слова: «А пісня мами — при мені».

Патріотизм, любов до своєї Вітчизни передав О.Огороднік через пісню «Україно», написану 1989 року. Цю тему він продовжує розвивати й далі. 1994 року композитор разом з поетом Василем Геєм створили новий твір про Батьківщину «Слава і печаль України». Ця пісня відображає нелегкий шлях України-матері до своєї Незалежності.

Пам’яті про земляків, які загинули на фронтах Другої світової війни, присвячена пісня «Не вернуться мої односельчани». Мелодія тужить за тими косарями, що вже ніколи не повернуться в рідне село, а лише чорним криком зблискує в пам’ять про них обеліск на горі.

Ще одна пісня Олександра Огородніка, що написана 1990 року, кличе не зоставляти Вітчизну в горі, не забувати рідного порогу. Бути вірним дружбі, які б над нами не витали буревії, — це одна з найважливіших сутностей життя людини, що вилилась у пісні «Не залишайте друзів у біді».

Про розквітчане казковим первоцвітом село в Україні звучить «Пісня про рідне село», яку вперше виконали 1980 року. З тих пір вона — в репертуарі багатьох художніх колективів.

Особливо полюбився волинянам «Спогад про зустріч». З 1974 року ця чудова і зворушлива мелодія зачіпає струни людських сердець. Пронизані ліричною ніжністю і почуттям слова цієї мелодії «де ти зникла тоді, де поділась у бузковім цвіту навесні» у багатьох викликають спомин про щасливу пору першого кохання, а музика ще більше посилює це відчуття. Недаремно ця пісня впродовж десятиріч є співаною і популярною не тільки на Волині, а й за її межами.

А хто не чув по радіо, телебаченню, на численних концертах пісню О. Огородніка «Якось воно буде», створену в кінці сімдесятих років. її оптимізм, жартівливість, бадьорість підносять настрій, допомагають долати різні негаразди. Один слухач, виступаючи по радіо сказав: «... Якщо мені важко, включаю магнітофон й шукаю запис із цією піснею, і настрій стає зовсім іншим. Відразу почуваю себе якось впевненіше».

Припали до вподоби слухачам ліричні мелодії пісень О. Огородніка «На світанні» (1976 р.), «Ти не забудеш» (1977 р.), «Доля» (1989 р.), «Роки летять» (1990 р.), «Наша пісня» (1993 р.) та інші.

Де ти, пісне дитинства мого,
Де ти, річко з вишневого саду.
Співають (зліва направо): Б. Береза, О. Огороднік, В. Гей, Д. Поштарук.
2004 р.

У репертуарі ансамблю зайняла своє місце мелодія «Нумо, хлопці, заспіваймо» (1989 р.). Стали елементами художніх композицій пісні «Намистечко» (1989 р.), «Ой весна, весна» (1992 р.), «Прилетіли вже гуси з вирію» та ще чимало написаних за останнє десятиріччя.

«Світлих вам, друзі, доріг» — лине музичний акорд в одному з творів, де в доброму народному стилі й лексиконі висловлено й таке побажання:

«То ж давайте за нас по чарчині
І за все найсвятіше в душі».

До 45-річчя ансамблю прозвучала нова пісня О. Огородніка на слова В. Гея «Колос нашої надії», яка стала своєрідним гімном колективу. У ній — гордість за самобутній творчий осередок, за той дім, що об’єднує хоча й різних за характерами й професіями, але однакових за покликанням, за любов’ю до пісні, до танцю людей. Ця пісня відобразила почуття всього колективу: «Колос» — це наші найкращі літа».

Темі краси волинського краю присвячена мелодія «Фінальна». В ній звучать слова подяки землі, яка повінчала Волинь і пісню ніжно-щиру. Так і композитор Олександр Огороднік єднає своїми мелодіями серця і душі тих, хто слухає пісні рідної землі. Він став співцем блакитного неба, колоскового поля, зелених луків. Бо ж наснагу своєї творчості черпає із животворних джерел Волинського краю, із глибин культури великого українського народу.

Денисюк Володимир Тимофійович